Українські посиденьки
Добрий вечір, люди
добрі !
Щиро просим до
господи!
Раді вас у нас
вітати ,
Щастя і добра бажати
Щастя і добра бажати
Господиня
Добрий день, вам,
гості милі ,
Просим до світлиці
На веселі та
бадьорі,
українські вечорниці
українські вечорниці
1-й учень
Є у Биківцях у нас
Дружній і веселий
клас
В нашій школі
вчиться
І проводить вечорниці.
2-й учень
І проводить вечорниці.
2-й учень
Всіх шанованих
гостей
Щиро ми вітаємо
І годину вечорниць
Вже розпочинаємо
3-й учень
Гей, на наших
вечорницях
Хто сумний –
розвеселиться!
Співи й танці, небилиці
–
Гарні будуть
вечорниці
Господар і господиня
3.Прийміть коровай
наш
Із жита й пшениці .
Всіх ласкаво
просимо
На наші вечорниці!
(Виходить із сцени)
Господиня : Добрий вечір , добрі люди !
Господар :
Доброго вам здоров’ячка!
Господиня: Будьмо знайомі : я – Одарка , господиня вечорниць .
Господар: А
я господар вечорниць – Микола
Господиня ( до
дівчат ). Дівчатоньки , перепілоньки , а чого це ви такі сумні , та невеселі ?
Може , вам легенду розказати? Чи як вас розвеселити?
Дівчата. Легенду ,
тітонько легенду!
Господиня( розказує)
Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами . Французи вибрали
елегантність і красу , поляки – здатність до торгівлі , італійці одержали.
хист до музики …
Обдарувавши усіх , підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у
куточку дівчину . Вона була боса , одягнута
у вишиту сорочку , руса коса переплетена синьою стрічкою , а на голові
багрянів вінок із калини
-
Хто
ти ? Чого плачеш? – запитав Господь.
-
Я
– Україна, а плачу , бо стогне моя земля
від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги
знущаються із сиріт , у своїй хаті немає правди й волі .
-
Чого
ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму
горю ?
Дівчина
хотіла вже йти , та Господь Бог , піднявши правицю, зупинив її.
-
Є
у мене неоціненний дар , який уславить тебе на цілий світ , це – пісня.
Узяла
дівчина –Україна дарунок і міцно притисла його до серця. Поклонилася ниенько
Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.
1-а дівчина. Дівчата , а давайте і ми заспіваємо , як наші мами колись на вечорницях .
Тільки якоїсь веселенької.
Всі.
Давайте!
(Дівчата встають із лав і співають пісню «Дощик»)
Дощик ,
дощик Капає дрібненько.
Не боюся
я дощу , Бо я веселенька!
Дощик,
дощик Капає сильніше
Грай ,
музико , дужче грай, Буде веселіше.
2-а дівчина. Ой , чогось зовсім невесело без хлопців
3-а дівчина. І де вони забарились? Може, не
прийдуть
( Чується пісня « Розпрягайте , хлопці, коні…»)
Розпрягайте ,
хлопці , коні
Та й лягайте
спочивать
А я піду в сад
зелений
В сад
криниченьку копать.
Господиня. А ось і вони, ось, чуєте ? Вже йдуть
Господар. Поспішаєте дівчатонька
Все приготували ,
Бо , вже пора вечорниці
Всім нам починати
Господиня. Ось, наліпим вареників
Біленьких , смачненьких
Та й запросим до нас у
гості
Хлопчиків гарненьких
Щоб вони разом із нами
Дружно працювали ,
Наші вечорниці
Піснею стрічали
(Дівчата
співають пісню « Ой за гаєм , гаєм»)
Ой за гаєм , гаєм
Гаєм зелененьким ,
Там орала дівчинонька ( 2 рази )
Воликом чорненьким
Орала , Орала
Не вміла гукати ,
Та й найняла козаченька ( 2 рази )
На скрипочку грати.
Козаченько грає,
Бровами моргає…
Одна з дівчат. А де ж ті наші хлопці поділися?
(
Чується пісня « Розпрягайте , хлопці , коні..»)
Розпрягайте , хлопці, коні
Та й лягайте спочивать
А я піду в сад зелений ( 2 рази )
В сад криниченьку копать
Копав , копав криниченьку
У вишневому саду
Чи не вийде дівчинонька ( 2 рази )
Рано – вранці по воду .
Хлопці. (стукають
у двері) Пустіть до хати !
Дівчата.
Гарненько попросіть.
Хлопці.
(Знов стукають)
Дівчата.
Агов, хто такий?
Хлопці.
Пес рябий, баран крутолобий , ведмідь клишоногий, пустіть до хати.
Дівчата.
Не пустимо в хату , дуже нас багато!
Хлопці ( знов стукають ) Пустіть краще, бо буде гірше
Дівчата. Ми
як візьмем рогатини , полатаєм ваші спини.
Хлопці( вдають що злякались , перепрошую) Дівчата , голуб’яточка , та ми ж прийшли не битися , та ми прийшли миритися
і гостинці принесли.
Дівчата. Заходьте.
( Хлопці роблять вигляд , що сердяться , та й стоять на порозі, далі не йдуть.
Дівчата побачили таке , починають їх
зачіпати. Виходить одна й починає , пританцьовуючи:
Полюбила коваля
, така моя доля
А я думала кучерявий , в нього чуба нема.
( Хлопці сміються і
говорять )
1-й хлопець : Добрий вечір , щебетушки ! Ви вже тут?
Дівчата : Добрий вечір!
2-й хлопець: А які дівчата гарні , мов писані.
3-й хлопець: А які тут рушники! То мабуть дівчата вишили.
Такими рушниками здавна Україна славиться.
4-й хлопець: Витриш лице тими рушниками , що вишивала
мати , і ніби нап’єшся цілющої води , яка надає тобі богатирської сили.
5-й хлопець: Українські рушники! На них кладуть хліб-
сіль, благословлять синів на службу в армію .
6-й хлопець: Українські рушники! З вами порівнюють
дорогу, що веде до рідного дому.
( Пісня « Рідна мати моя»)
Господиня :Ну, що ж , дорогі гості . Хай дзвенять сьогодні наші улюблені пісні , жарти
, сміх.
Хлопці:
Ми роботи не боїмося анітрішки. Навіть вмієм чисто мити миски і ложки .
Господар: А
зараз ми побачимо , яка з дівчат найкраща господиня. Ось перед вами все для
того , щоб ліпити вареники.. Хто найшвидше і найякісніше наліпить вареників –
той переможе.
( Змагання між
дівчатами )
Господиня:
Дивлюся на вас, діти: такі ви всі гарні і до роботи охочі і згадую , як
розповідали мої бабуся і мама , що коли вони були молодими , також збиралися на
вечорниці. Вони вишивали , пряли , дерли пір’я на подушки і обов’язково співали , бо без пісні немає діла. Пвсня – душа
народу, завжди з ним – і в горі , і в радості. Сьогодні у нас вечорниці . Тож
заспівайте жартівливої
Хай цвіте наш
рідний край,
Гей, кінчай
журитись!
Баяністе ,дуже
грай,
Будем веселитись
( Пісня « Чом я не
хазяйка»)
Хлопець:Дівчата!
А чи готові ваші вареники? Почастуйте нас!
Дівчина: Ось
зараз, ми вас почастуємо.
(Виконується пісня у формі діалогу)
«Наші хлопці вареників хочуть»
Господиня: А
давайте і справді пригостимо наших хлопчиків варениками. Хлопці , а ви хочете
вареників?
Хлопці : Хочемо ,
тільки не таких!
Господар: Колись ,
як розказував мій дідусь, козаки любили змагатись, в кого сильніша долоня тобто хто візьме в жменю більше горіхів.
( Змагання хлопців)
Господиня : Так ,
що ж це у вас за змагання? Ми з дівчатами по-своєму вирішили, як знайти
найсильнішого хлопця. А думали ми так : хто добре їсть , той і добре працює.
( Гра « Хто швидше
з’їсть вареник»)
1-а дівчина. Та які
вони козаки ! Щоб козаками стати , треба бути умілими, спритними, веселими
2-а дівчина. А ось
вони , нам це доведуть!
3-а дівчина.
Подивимось!
Господар. Ану,
хлопці, позмагаймось, хто швидше перенесе бублики , беручи їх ротом, руки за
спиною.
(Гра « Хто швидше
перенесе бублики »)
7-а дівчинка:
Справжні козаки!
8-а дівчинка: Ще не
справжні!
9-а дівчинка: А
чому ?
10 –а дівчинка : Бо
ми не чули, як вони співають
(Виконується пісня « По дорозі
жук»)
Дівчата:
Справжні козаки!
Господар: Народ наш
дуже любить жарти
То ж давайте і ми
пожартуємо.
Я почну першим –
слухайте.
Упіймав
дядько на яблуні хлопчика і питає:
-
Ти
що там, шибенику, що робиш? – запитує сердито
-
Та
упало ваше яблуко, то я його вішав,- не розгубивя хлопчик.
Оленко,
ти не йдеш сьогодні до школи?
-
Ні
-
Чому?
-
Бо
вчора вчитель сказав нам , що той , не хто розв’яже дома задачі, нехай не з'являється йому на очі.
3.Сидить
Галинка коло столу й пише.
-Що
ти робиш, Галю?
-Пишу
листа Марійці.
-Але
ж ти писати ще не вмієш?
-
Байдуже, Марійка теж не вміє ще читати.
4.Позич
мені твого гребінці, Оксанко
-
Ні не можу, бо в нього зубчик зламався.
-
То байдуже.
-
Не байдуже , бо цей зубчик був уже останній.
5.Тату!
Чи ви знаєте , яка в нас оказія була?
-
Ні!
-
У діжку з квасом миша впала.
-
Ох, Боже мій! Чи ти ж її витягнув?
-
Еге, буду я витягувати! Щоб вона мене вкусила? Я впіймав кота і кинув у діжку ,
щоб він мишу з'їв !
6.
Зачиняй двері , надворі дуже холодно.
-
Хіба надворі потеплішає , якщо я зачиню двері?
7.
– Швидше забирайся , а то запізнишся до школи.
- Нічого , школа відчинена цілий день!
Господиня:
Ось ми трохи розвеселилися . А яке свято без загадок? Хлопці , загадайте – но
дівчатам загадки
1-й
хлопець. Що дістане зубами потилицю ( Гребінець)
2-й
хлопець . Що за трава, що сліпий занє?( Кропива)
3-й
хлопець. У лісі родилася , в майстерні робилася , а в руках плаче ( Скрипка)
4-й
хлопець. Не говорить , не співає, а коли хто йде , то господаря сповіщає (
Хвіртка)
Господиня:
дівчата, а може ви загадаєте загадки хлопцям? Побачимо , хто швидше відгадує?
Хлопчики чи дівчатка?
1-а
дівчинка. Що за голова, що лише зуби і борода?
2-а
дівчинка. Якою косою не можна косити.?
3-я
дівчинка . Сорок п’ять і сорок п’ять. Скільки буде?
4-а
дівчинка . Скільки картоплин у горщик влізе?
Господиня: А
знаєш, Микола, як розказував бабуся, бувало , бувало, ото зберуться дівчата,
хлопці на перелазі й почнуть змагатись , яка вулиця більше пісень знає.
Господар:
Га і наша молодь знає, чимало пісень. Правда? Тож давайте позмагаємось, хто
більше знає пісень , які починаються на « Ой».
-
«Ой я молода»
-
«Ой на горі калина»
-
« Ой у вишневому саду»
-
« Ой , Марічко, чичери»
-
« Ой на горі жито , сидить зайчик»
-
« Ой , піду я до млина»
Господиня: А зараз позмагаємося: хто кого
перебалакає , краще розкаже скоромовки.
1.
За
горою, біля броду обгороджений город
Барабанять по городу бараболя і горох
2.
От
Кіндрат, так Кіндрат,
Зуб зламав об мармелад!
3.
На
печі , на печі смачні та гарячі
Пшеничні калачі
Хочеш їсти калачі – не сиди на печі
Господар: Пограємо в
гру, в яку колись хлопці грали на –
вечорницях.
(Гра
«Долоні») ( горішки )
( Гра «Нічки») ( коробочка)
Господарка: А знаєте ,
любі мої! Пісня знову проситься в гості.
Хлопці: Ну , то
заспівайте!
Дівчата: Давайте веселої!(
співають)
Хлопець: У Биківцях густо
хати,
Вітер не провіє ,
Сама мати ложки миє,
Бо дочка не вміє.
Господар: Одарко, ти що про
вареника забула ?
Господиня : Та ні, не
забула.
Господар: То пригощай
гостей!
Господиня: Їжте , гості , просимо щоро. Вареники з сиром, вареники
непогані, вареники у сметані.
Хлопець : Погуляли,
повеселились вдосталь, час до дому.
-Дякуємо вам, господине, за гостинність та розваги
Дівчина : Щиро дякуємо за хліб , за сіль
За теплу ласку – за це вам бубликів в’язка
Господиня: Дякуємо вам хлопці і дівчата, що не забули тітки Одарки і дядька Миколи, що
звеселили нашу хату піснями, іграми, веселими жартами
Господар:
Дякуємо вам , шановні гості , що завітали на наші вечорниці , не погордували
-
Так
швиденько плине час ,
Мов
вода з криниці .
Тож
прийшла уже пора
Закінчувати
вечорниці.
-
Українські
вечорниці ,
Що
ними здавна
Наша
славна Україна
Була
завжди славна
-
Тож
дай Боже здоров’я вам, гості милі!
Зичимо
щастя всій вашій родині!
-
Тож
на цьому час прощатись
Ми
вам хочем побажати
Щоб
завжди ви у житті
Мали
успіхи в труді
-
Щоб
в коморі і у полі
В
вас було всього доволі
-
Щоб
у вашій світлі хаті
Ви
усі були багаті .
-
Щоби
все було в достатку
Все
йшло добре , все йшло гладко
Кожне
свято зустрічали
За
столом родину мали.
-
Хай
господь поможе з неба
Все
владнає так , як треба
І
пошле вам на цей світ
Ще
багато добрих літ
Господиня: Хай ваша хата буде багата
І
хлібом , і сіллю, і великим добром
І
дітьми хорошими, й добрим здоров’ячком,
І
піснею і злагодою , і сімейним теплом
Господар: І
ще вам бажаєм, щоб ви не старіли,
Щоб
серцем й душею були молоді.
До
рідного краю любов’ю раділи
І
користь приносили рідній землі.
Хлопець. Як
казав наш незабутній Тарас:
Наша
дума, наша пісня
Не
вмре, не загине.
От
де , люди , наша слава,
Слава
України!
Всі
співають прощаючись
Господиня: Бувайте здорові , живіте багато
І
ще приходьте до нашої хати
Кланяються.
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}